- спаніти
- —————————————————————————————спані́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спанієль — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
іспаніст — а, ч. Фахівець в галузі іспаністики … Український тлумачний словник
іспаністика — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
спанікований — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
спанілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
іспаністика — и, ж. Комплексна наука, яка вивчає культуру, історію і побут народів Іспанії … Український тлумачний словник
спанілий — а, е, розм. Дієприкм. акт. теп. ч. до спаніти … Український тлумачний словник
іспанізм — а, ч. Слово, зворот, запозичені з іспанської мови іншою мовою … Український тлумачний словник
спанієль — я, ч. Порода довгошерстих коротконогих мисливських собак з обвислими довгими вухами, а також собака цієї породи … Український тлумачний словник
спаніти — і/ю, і/єш, док., розм. Те саме, що запаніти … Український тлумачний словник